У червні металурги визнали, що прогнози щодо зростання виробництва основних видів сталевої продукції, зроблені на початку року, не справдилися. У 2025 році вітчизняним меткомбінатам навряд чи вдасться досягти навіть минулорічних показників. Найімовірніше, виробництво сталі відкотиться до рівня 2023 року.
Традиційно восени на світовому ринку металопродукції спостерігається пожвавлення, пов’язане із завершенням сезону відпусток і завершенням місяця Рамадан, під час якого мусульмани дотримуються посту. Проте цьогорічні осінні перспективи українських металургів на традиційних ринках збуту є вкрай невизначеними.
Цього разу неприємним сюрпризом для українських виробників став борговий кризис у країнах єврозони, за яким уповільнилося зростання економіки Китаю — другої за обсягом у світі. КНР виробляє половину світової металопродукції та задає тон на ринку сталі. Тому будь-які зміни в цій країні впливають і на решту виробників.
Невизначеність у єврозоні спричинила зменшення споживання металу в Китаї, внаслідок чого китайська продукція широким потоком хлинула на ринки сусідніх країн. Для українських виробників це означає суттєве скорочення поставок до Південно-Східної Азії та на Близький Схід. Ще один активний регіон збуту українського металу — Північна Африка — досі не оговтався від політичної нестабільності.
Ці події безпосередньо відобразилися на виробничій статистиці. Як повідомили на вересневій балансовій нараді в ГМК, у січні-червні виробництво сталі в Україні, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, знизилося на 5% — до 22 млн тонн, а прокату — на 7%, до 19,7 млн тонн. Тож навіть за найоптимістичнішими прогнозами, до кінця року меткомбінати не зможуть досягти торішніх показників. За нинішньої динаміки виплавка сталі в 2025 році навряд чи перевищить 32 млн тонн, а виробництво прокату — 30 млн тонн.
Статистика виробничої діяльності основних українських металургійних заводів, надана ОП «Металургпром», свідчить, що лише «АрселорМіттал Кривий Ріг» та Дніпровський металургійний завод працюють на рівні, що перевищує минулорічні показники. Приблизно стільки ж сталі, як і торік, наразі виплавили Алчевський меткомбінат і ДМК імені Дзержинського. Натомість найбільший металургійний холдинг України «Метінвест» і «Запоріжсталь» зменшили обсяги виробництва.
Загальна тенденція
«Цінові коливання на світовому ринку зараз незначні, однак загальна тенденція вказує на зниження вартості металопродукції», — заявив генеральний директор об’єднання «Металургпром» Василь Харахулах. Це означає, що в останні місяці конкуренція на традиційних ринках збуту українського металу посилиться. Але пробитися туди стає дедалі складніше через появу в багатьох країнах нових металургійних потужностей.
За даними Державної служби статистики, за підсумками 6 місяців експорт напівфабрикатів з України скоротився на 15% — до 3,4 млрд доларів, а плоского сталевого прокату — на 30%, до 2,56 млрд доларів. І, найімовірніше, це лише початок нової хвилі кризи в українській металургії. Порівнюючи нинішній стан галузі з ситуацією у вересні 2008 року, Василь Харахулах зазначив, що єдиним позитивом є поступове сповзання, а не миттєвий обвал.
Частково покращити ситуацію могли б розширення внутрішнього споживання української металопродукції та податкові пільги для підприємств, які знижують собівартість виробництва шляхом впровадження нових технологій і закупівель енергоефективного обладнання. І такі кроки вже були обіцяні. Про необхідність підтримати українську металургійну галузь на початку осені заявляв прем’єр-міністр України. Але поки що конкретних прикладів підтримки не видно, ці заяви можна вважати передвиборчою риторикою.
