В останнє десятиліття українське кіно зробило величезний стрибок у своєму розвитку, подарувавши глядачам низку яскравих, глибоких і надихаючих картин. Від драм і комедій до історичних епопей та документальних стрічок — сучасні українські режисери не бояться експериментувати з жанрами та темами, занурюючи нас в унікальні історії, що не залишать байдужими. Ці фільми не лише розважають, але й змушують задуматись, викликають гордість за нашу культуру та історію, демонструючи невгамовний дух українського народу. Запрошуємо вас у подорож крізь кінематографічний простір України, щоб відкрити для себе ті перлини, які обов’язково мають зайняти місце в вашому кіноперегляді.
Брама
Кінопроєкт Брама, що з’явився на великих екранах у 2017 році, яскраво демонструє непересічність та глибину вітчизняного кіно. Створений талановитими Володимиром Тихим та Павлом Арьє, фільм пропонує глядачам занурення в містичну атмосферу, тісно переплетену з історією Чорнобильської катастрофи. Цей шедевр, вирізняючись авторським сценарієм та оригінальним підходом до розповіді, відкриває нові горизонти у сприйнятті теми зони відчуження, запрошуючи до глибокого рефлексивного діалогу.
20 днів у Маріуполі
Документальна стрічка “20 днів у Маріуполі” занурює глядачів у події російської облоги міста Маріуполь у період з лютого по березень 2022 року, в ході агресії Російської Федерації проти України. Фільм є результатом роботи української креативної команди, до складу якої увійшли військовий кореспондент і відеограф AP Мстислав Чернов, фотокореспондент Євген Малолєтка та продюсерка Василиса Степаненко. У 2024 році ця робота отримала престижну нагороду “Оскар” як “Найкращий повнометражний документальний фільм”, ставши першою стрічкою з України, що здобула цю відзнаку.
Стрімголов
“Стрімголов” відкрив двері кінотеатрів 9 листопада 2017 року, ставши видатним дебютом режисерки Марини Степанської. Фільм занурює глядача у складні психологічні переживання персонажів, які стикаються з критичними виборами в епоху великих змін. Виробництво стрічки підкріплене талантами відомих українських кіномитців, зокрема оператором Себастьяном Талером та композитором Микитою Мойсеєвим, допомогли Марині Степанській створити вражаючу та емоційно насичену кіноісторію.
Буча
Очікуваний у прокаті на вересень 2024 року, фільм “Буча” від режисера Станіслава Тіунова відтворює історію волонтера, який рятує життя мешканців міста Буча в умовах жорстокої окупації російськими військами. Ця кінострічка заснована на реальних подіях із життя Костянтина Гудаускаса, що став символом незламності та гуманізму у складні часи.
Ми є. Ми поруч
У липні 2021 року екрани осяяла українська мелодрама “Ми є. Ми поруч”, що стала знаковим поверненням Романа Балаяна до режисури після тривалої перерви. Ця стрічка, яка є його дебютом у ролі режисера фільму на українській мові, відкриває історію зворушливої зустрічі між хірургом та таємничою дівчиною. Їхнє непередбачуване знайомство переростає в глибоку емоційну взаємодію, що стає визначальним для їхніх доль, об’єднуючи їх серця і долі.
Дике поле
У 2018 році на великих екранах з’явився фільм “Дике поле”, втілення роману “Ворошиловград” відомого українського автора Сергія Жадана, що стало режисерським першачком Ярослава Лодигіна. Фільм розповідає про Германа, який вирушає до рідного Донбасу, аби встати на захист сімейної справи. “Дике поле” проникає в глибину боротьби за власні ідеали та особистісного зростання серед викликів, які приносять соціальні потрясіння.
Штольня
У 2006 році з’явився фільм “Штольня”, перший український трилер, заснований на історії студентів-археологів, які під час своєї літньої практики виявили давній ідол Перуна у підземеллях. Ця кіноробота стала значним кроком у розвитку незалежного кінематографу, оскільки вона була знята українською мовою та призначалася для масової аудиторії. “Штольня” занурює глядачів у захоплюючу атмосферу страху та напруженого виживання, де герої стикаються з випробуваннями у замкнутому просторі давніх підземель.
Погані дороги
Стрічка Погані дороги (2020), за режисурою Наталії Ворожбит, відображає глибоку реальність конфлікту на сході України через чотири тісно переплетені сюжетні лінії. Цей кінопроєкт, який спочатку був п’єсою, написаною Ворожбит для лондонського театру Королівський двір, глибоко занурює глядачів у турбулентний світ російсько-українського конфлікту. Фільм розкриває різноманітні грані життя у воєнних умовах: від інтимних драм до ситуацій абсурду, що підкреслюють непередбачуваність і складність життя в умовах війни.
Кіборги
Кіборги (2017), створені тандемом режисера Ахтема Сеітаблаєва та сценаристки Наталі Ворожбит, перевершують звичайне розуміння воєнної драми, перетворюючись на монументальну оповідь про мужність, волю до перемоги та безмежну любов до власної країни. Фільм занурює в атмосферу битви за Донецький аеропорт — ключового моменту в конфлікті на Донбасі, представляючи історії різних бійців, об’єднаних непохитною рішучістю відстояти свою землю перед лицем ворога.
Додому
Стрічка Додому (2019) відкриває інтенсивний емоційний діалог між батьком та сином із кримськотатарської сім’ї, які зіштовхуються з викликом повернення додому тіла померлого старшого брата для поховання на батьківщині в Криму. Наріман Алієв, який виступив у ролі режисера та сценариста цієї кінороботи, представив свій перший повнометражний проєкт, глибоко занурюючи глядачів у історію про сімейні зв’язки, традиції та складність людських емоцій. У головних ролях блискуче зіграли Ахтем Сеітаблаєв та Ремзі Білялов. Фільм здобув значну підтримку від Міністерства культури України, яке фінансувало основну частину бюджету, ставши ключовим вкладом у реалізацію цього важливого проєкту.
Стоп-Земля
Кіноробота Стоп-Земля, що з’явилась на екранах у 2021 році під режисурою Катерини Горностай, занурює глядачів у світ юнацьких пошуків, першого кохання, та самоідентифікації. В центрі сюжету — Маша та її друзі Яна та Сєнь, які разом проходять через типові для підліткового віку випробування, відкриваючи для себе радощі та складнощі дорослішання. Фільм глибоко занурюється у тему молодіжних тривог, а також чуттєвості та ніжності перших емоційних зв’язків, роблячи акцент на тонких переходах від юності до зрілості.
Пофарбоване пташеня
Пофарбоване пташеня (2019) представляє собою унікальне кінематографічне творіння від Вацлава Мархоула, яке зарекомендувало себе на міжнародній арені, зокрема, здобувши номінацію на Оскар від Чехії як найкращий міжнародний фільм. Цей чесько-словацько-український проєкт вирізняється використанням міжслов’янської мови в діалогах, що ефективно видаляє культурні бар’єри між персонажами, надаючи кінострічці всесвітнього резонансу. Цей підхід дозволяє глядачам сприймати історію без упереджень, оминаючи стереотипні уявлення про національні особливості.
Українські шерифи
Українські шерифи, документальна стрічка 2015 року, розповідає про діяльність двох чоловіків, які на власний розсуд забезпечують порядок у Старій Збур’ївці, невеличкому українському селі. Головні дійові особи, Віктор Кривобородько та Володимир Рудьковський, взяли на себе обов’язки правоохоронців та соціальних працівників, розв’язуючи повсякденні конфлікти, шукаючи зниклих людей та вирішуючи численні інші питання місцевої громади. Їхня робота ускладнюється з початком воєнних дій в регіоні, додаючи нові виклики та ризики.
Мої думки тихі
В рамках кінематографічного дебюту Антоніо Лукіча у 2019 році, Мої думки тихі представляє собою унікальне поєднання трагікомедії. В центрі історії — молодий амбітний звукорежисер Вадим Ротт, котрий прагне знайти унікальні звуки тварин для відеогри. Він вирушає в авантюрну подорож крізь Україну в компанії своєї колоритної матері. Поїздка переповнена як смішними, так і трепетними моментами, які відкривають глибину відносин між головними героями, показуючи їхню справжню сутність.
Памфір
Памфір, перша повнометражна робота Дмитра Сухолиткого-Собчука, презентована на 75-му Каннському кінофестивалі у 2022 році, вразила міжнародну аудиторію своєю щирістю та глибиною. Центральний персонаж, Леонід, повертається додому, що спонукає його на відновлення забутих сімейних зв’язків. Крізь призму його досвіду, стрічка досліджує складні моральні питання та соціальні виклики, одночасно акцентуючи на багатогранності української культурної та етнічної ідентичності.
Атлантида
У 2019 році фільм Атлантида представив візію Донбасу в 2025 році, коли регіон перетворюється на постапокаліптичну пустку після закінчення війни між Україною та Росією. Цей сценарій показує землі, що стали занедбаними та нежитловими, викликаючи запитання про можливості відновлення. Валентин Васянович не лише режисував цю стрічку, але й взяв на себе обов’язки оператора, сценариста та продюсера, пропонуючи глядачам історію про важливість і складність відновлення миру та гармонії після тривалої війни через особисті історії персонажів.
Плем’я
Плем’я (2014), створений Мирославом Слабошпицьким, є витвором кіно, яке змушує переосмислити мову кінематографу. У центрі сюжету — драматичні події інтернату для глухих, куди потрапляє Сергій. Він зіштовхується з реаліями жорстокого світу Плем’я, керованого лідером на ім’я Король. Фільм занурює в атмосферу закритого співтовариства, де переважають жорсткі правила виживання, а любов і насильство стають частиною життєвої боротьби, виводячи на передній план сиру емоційну інтенсивність.
Донбас
Сергій Лозниця у своєму фільмі Донбас (2018) підносить гостру тематику життя на сході України, зачепленого війною та окупацією. Фільм, побудований як серія епізодів, відтворює дійсність на основі реальних подій і матеріалів з мережі, надаючи глибокий погляд на повсякдення регіону. Знятий переважно російською мовою, для глядачів в Україні фільм було озвучено українською. Донбас представлений як кандидат на Оскар від України в категорії іноземних фільмів, засвідчуючи його значення та резонанс.
Чорний ворон
Чорний ворон (2019) відкриває сторінки історії про нескорену боротьбу українських повстанців проти радянської влади в епічному протистоянні Холодного Яру 1920-х років. В основі сюжету — доля Івана Чорноуса, відомого як Чорний Ворон, символу опору та незламності, який очолює опір з метою захисту вітчизняних цінностей та культурної спадщини. Кінопроєкт, реалізований Студією 1+1, з’явився на екранах 5 грудня 2019 року, ставши відгуком на героїчне минуле.
Припутні
У фільмі Припутні 2016 року, глядачі знайомляться з історією Юри, який не має успіху в любові і вирішує радикально змінити своє життя заради знайомства з очарованою Свєткою. Їх пригоди приводять до села Припутні, місця, де звичний зв’язок зникає, але з’являється можливість пізнати справжнє життя. Режисер Аркадій Непиталюк майстерно переплітає в стрічці гумор з глибокими рефлексіями на тему національної самобутності, створюючи неповторну атмосферу сміху та задуми.
Заключення
Українське кіно останніми роками активно розвивається, пропонуючи глядачам різноманіття жанрів, від історичних драм до сучасних комедій та трилерів. Підбірка топ 20 українських фільмів, які варто подивитись, демонструє не лише художню вартість та оригінальність вітчизняного кінематографа, але й глибоке занурення в культурні, історичні та соціальні контексти, які формують українську ідентичність.
Кожен з цих фільмів є унікальним відкриттям, що дає можливість глядачам зануритися в різні епохи, пережити неповторні емоції, замислитися над важливими питаннями та оцінити талант українських режисерів та акторів. Від класики до новинок, кожен фільм у цьому списку заслуговує на увагу не лише в Україні, а й далеко за її межами, сприяючи популяризації української культури та мистецтва на міжнародному рівні.
